Профілактична робота

 

Лютий 2021р.

 

 

Тренінг: Що означає бути справедливим

 

Мета: навчити учнів характеризувати справедливість як мірило людських відносин, наводити приклади різноманітних проявів справедливості; пояснити, як пов’язані справедливість та правда та несумісність справедливості й жорстокості та насилля.

Основні поняття та терміни: справедливість, правда, несправедливість, лестощі, лукавство, цінності, святенництво, великодушність.

 

Поняття  «справедливість» споріднене зі словом «правда». Іноді вони навіть збігаються: коли кажуть, наприклад, жити по правді, кривду переважить. У цьому сенсі правда – справедливість є вищою моральною цінністю, якої споконвіку прагнули люди. Її витлумачують як досконалий лад, якого треба беззастережно дотримуватися. Саме цю правду шукають герої народних казок, переказів, легенд. Поняття правда (справедливість) у цьому значенні протистоїть кривді (несправедливості). Коли ми кажемо «скривдити», то маємо на увазі, що по відношенню до когось вчи­нено несправедливість.

З дитинства кожен знає, що треба завжди казати правду, тобто не брехати,  не вигадувати, не перекручувати - не спотворювати своїми словами реальні події. Правдивість є одвічною людською чеснотою. У цьому значенні правда також близька до справедли­вості, бо тільки те ставлення до інших є справедливим, в основі якого лежить правда.

Правда в цьому значенні протистоїть брехні, виявом якої є недо­тримання слова, хитрість, наклеп (обмова), лукавство (лицемірство, святенництво), лестощі.

Зрештою, правду часом витлумачують і як уявлення про дійс­ність. У цьому значенні правда безпосередньо стосується кожної людини, «Скільки людей, стільки уявлень, а отже, й стільки правд!» - скаже хтось із вас. Проте варто пам'ятати, що ця власна (своя) правда, і власна (своя) справедливість є моральними лише тоді, коли спрямовані на досягнення згоди, взаєморозуміння, довіри.

Розглянувши точки дотику понять «правда» і «справедливість», доходимо висновку, що справедливість - це якість, якою міря­ємо, тобто оцінюємо, людські відносини. Критерієм міри при цьому виступає правда. Арабська народна мудрість пояснює це так: «Чотири речі визначають людину, вбираючи в себе все, що існує на світі, - це мудрість, стриманість, розум і справедливість... Правдивість, дотримання зобов'язань, добрі вчинки належать до справедливості».

 

Отже. справедливість має сенс тільки у відносинах між людьми, у суспільстві. Вона визначає такий порядок людського життя, в якому існує відповідність між діянням і платою, гідністю й винагородою.

Завдання:

Зараз я вам прочитаю афганську казку й біблійну притчу про царя Соломона, а ви поміркуйте, як в обох випадках правда прислужилася справедливому судові. Чи можна досягти справедливості, якщо не дотримуватися правди? Чому?

 

СПРАВЕДЛИВИЙ СУДДЯ

В одного скнари пропав гаманець, у якому було сто золотих. Згаявши чимало часу на марні пошуки, він пообіцяв винагороду - десять золотих тому,  хто знайде гаманець і поверне гроші. Незабаром у дім скнари прийшов чоловік.

- Візьми свій гаманець, - звернувся він до господаря, - а мені віддай обіцяне.

- У цьому гаманці було сто десять золотих, а тепер тільки сто. Десять монет ти вже взяв собі. Що тобі ще треба?

Пішов тоді чоловік до судді й розказав, як було.

- Чому ти не віддаси чоловікові належне? - спитав суддя у скнари.

- Таж він уже взяв своє з цього гаманця, - вдавано обурився скнара.

Тоді суддя оглянув ще раз гаманець, зав'язав його і сказав скнарі:

- Якщо у твоєму гаманці було сто десять золотих, а тут лише сто, то це не твій гаманець. Йди та пошукай ретельніше свого, а цей віддай чоловікові. Коли знайдеться господар гаманця, він сам поверне його.

 

ПРИТЧА ПРО ЦАРЯ СОЛОМОНА (3 ТРЕТЬОЇ КНИГИ ЦАРСТВ)

Невдовзі після того як Соломон став царем, прийшли до нього на суд дві жінки. Вони жили в однім домі, і в кожної було по немовляті. Одна з них уві сні  випадково задавила своє немовля і підклала його іншій жінці, а в тієї взяла собі. Вранці жінки стали сперечатися: «Жива дитина моя, а мертва твоя», - казала кожна. Так сперечалися вони і перед царем. Вислухавши їх, Соломон наказав: «Принесіть меч». І принесли меч цареві. Соломон сказав: «Розрубайте живу дитину навпіл і віддайте половину одній і половину іншій». Одна з жінок при цих словах вигукнула: «Віддайте їй дитину, але не вбивайте її!». Інша ж, навпаки, казала: «Рубайте, хай не дістанеться не мені, не їй». Тоді Соломон сказав: «Не вбивайте дитини, а віддайте її першій жінці: вона її мати».

 

Поміркуйте над ситуаціями, коли почувалися скривдженими самі або спостері­гали, як кривдили інших.

 

Погодьмося, що справедливо ставитися до інших досить складно: адже з позицій моралі ми перші маємо вибачити іншій людині, навіть якщо кривда проти нас з її боку була очевидною. Не чинімо іншим то­го, чого не бажаємо собі, будьмо добрими й милосердними до інших, любімо їх - і лише тоді ми зможемо бути справедливими. Зрозуміло, що досягти цього у відносинах з іншими непросто. Адже ми зазвичай спочатку хочемо, щоб справедливими були до нас, а вже тоді самі ладні відповідати справедливістю на справедливість. Натомість з позицій моралі все добро (любов, милосердя, справедливість) має ініціювати сама людина. Саме цього навчає золоте правило моралі. «Тож досягти справедливості у відносинах між людьми майже не­можливо? » - розчаровано спитає хтось із вас. Не впадайте у відчай!  Насправді відчуття справедливості, яке передусім виявляється у спротиві будь-якій кривді, властиве кожній людині. Пошукам прав­ди й справедливості присвячено чи не найбільше творів у фольклорі та художній літературі. Згадайте казки, де на кривдника-лиходія обов'язково падає кара. Моральний досвід людства навчає, що для того, аби бути справедливим, потрібно: по-перше, бути чесним, прав­дивим; по-друге, не зосереджуватися на власній вигоді, користі; по-третє, бути щирим; по-четверте, бути великодушним. Сучасні філосо­фи зауважують, що справедливість та великодушність - це два боки однієї медалі, тож одна цінність не може існувати без іншої.

Завдання:

Почитаємо ще одну притчу та поміркуємо, у чому виявилася великодушність у ставленні братів один до одного. Кому легше досяг­ти справедливості у відносинах - добрим, великодушним людям чи тим, хто дбає лише про себе? Чому?

ПОЛЕ

Один батько залишив своїм синам у спадок поле. Брати його справед­ливо поділили - навпіл. Один брат був багатий і нежонатий, а другий - бідний і мав купу дітей.

Настали жнива. Не йде сон на очі багатому братові, думки в голову лізуть: «Я багатий, навіщо мені стільки збіжжя? А мій брат бідний, йому треба годувати сім'ю».

Устав з ліжка старший брат, пішов на своє поле, взяв кілька снопів і пе­реніс на братове.

Тієї ж ночі бідний брат міркував собі так: «Мій брат не має ні жінки, ні дітей. Єдине, що може його бодай трохи втішити - це багатство. Допоможу йому примножити багатство».

Він устав, пішов на своє поле, взяв кілька снопів і переніс на братове.

Вранці обидва брати потайки дуже дивувалися, що снопів на їхніх полях не поменшало.

Те саме діялося наступними ночами.

Кожен переносив своє збіжжя на братове поле, і обидва щоранку дивувалися, що його не меншає.

Але однієї ночі, переносячи снопи, брати зустрілися на межі. Вони все зрозуміли, засміялися і радісно обійняли один одного.

 

Прагнення справедливості - одвічна людська мрія. Пам'ятаєте, як невтомно шукав справедливості головний герой народної казки «Про правду та кривду». Найбільшим випробуванням стали для нього життєві негаразди, злидні. Проте від розчарування й відчаю його врятувала правда, яку так ретельно намагалися приховати лиходії. Збагнувши, що його клопіт такий мізерний порівняно зі стражданнями сотень безневинних людей, він відважився проти­діяти кривді - і подолав її. Скарбниця людського досвіду багата на повчальні історії про те, як протидіяти несправедливості. В одній із них ідеться про чоловіка, який перебуваючи перед брамою пекла свято вірив, що він там помилково. «Я - порядна людина, схвильовано розповідав він. За все своє життя я не скоїв нічого протизаконного, намагаючись остерігатися лихих учинків. Я бачив, як одні кривдили інших, проте сам участі в цьому не брав; був свідком, як люди робили неподобства і звинувачували в цьому одне одного. Тільки я був вільний від спокус і не робив нічого. Ніколи». Та коли в пеклі почули цю розповідь, вельми зраділи новому прибульцю, зауваживши, що чоловік потрапив на своє місце, адже добра людина не може просто спостерігати за несправедливістю, а намагається протидіяти їй.

 

Отже, сприяти справедливості – це передусім протидіяти кривді правдивим словом, небайдужістю, власною активністю.

Кожна людина у своєму житті замислюється над питанням, як це робити. Порадьтесь один з одним з цього приводу і ви.

Питання :

1.     Про які три значення слова «правда» ви довідалися?

2.     Чому правда є вищою цінністю?

3.     Чи пов’язані поняття «справедливість» та «правда»? Як саме?

4.     Що таке справедливість?

5.     Як потрібно чинити, щоб бути справедливим?

6.     Як справедливість пов’язана з іншими моральними цінностями?

7.     Чи можна обстоювати справедливість силою? Чому?

Лестощі - лицемірне, нещире вихваляння; підлабузництво.

Лукавство (лицемірство) - якість характеру людини, чиї вчинки та слова не відповідають справжнім намірам.

Моральні цінності - моральні зразки, поняття, вимоги, приписи, що дають можливість людині оцінювати дійс­ність та орієнтуватися в ній.

Наклеп (обмова) - неправдиві висловлювання про кого-небудь з метою викликати до нього недовіру та зневагу, неправдиві звинувачення.

Святенництво (ханжество, лицемірство) - удавана (не­правдива) доброчесність.

Справедливість - 1. Правильне (правдиве), неупереджене ставлення до кого-небудь або чого-небудь; 2. Людські відносини, що ґрунтуються на моральних засадах.

Хитрість - якість характеру людини, яка для досягнен­ня чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами.

Великодушність (від «велика (щира) душа») - якість людини, сповненої добрими, благородними почуттями.

 

 



 



Листопад 2020р.

Тренінг для учнів(7-8клас)

«Насильство, жорстока поведінка:

форми виявлення, профілактика, допомога»

Мета:

- ознайомити учнів з визначенням ознак фізичного, психологічного чи сексуального насильства над дітьми;

- ознайомити з поняттям «булінг» і його запобіганню у школі;

- надати інформацію про закони, що захищають жертву.

- провести анкетування на виявлення схильності до емпатії (додаток 2). (Емпатія -  здатність людини співчувати, переживати емоційний стан іншої людини, як особистий. Це стійка властивість особистості, її важко виховати і важко побороти)

Обладнання:                     

• глосарій: «Булінг», «Жорстока поведінка», «Насильство» і т. ін.;

• «рибки очікування»;  

• маркери, аркуші паперу;

• цукерки чи фантики різних видів цукерок за кількістю учасників;

• клубок;

• пам’ятки-буклети з профілактики жорстокої поведінки.

 

Хід тренінгу

 

І. Організаційний момент

 

Знайомство. Вправа «Лінія»

Уся група стає на край, обмежений мотузкою. Усі повинні помінятися місцями і стати в заданому порядку:

• за зростом;

• за іменами;

• за містами;

• за порою дня народження (осінь, зима, весна, літо);

• за кольором очей і т. ін.

Вступне слово тренера. Тема, мета, завдання тренінгу:

1. Що таке насильство і його види.

2. Причини виникнення насильства.

3. Поняття «булінгу».

4. Основи законодавства.

5. Практична допомога дитині.

Проблеми сімейного насильства і насильства в підлітковому середовищі є зараз одними з найактуальніших. Проблема насильства не нова, вона існувала завжди й існує у всіх країнах світу. У багатьох країнах світу щорічно квітень проходить під знаком синьої стрічки — такий міжнародний символ захисту дітей від насильства у всіх його проявах. Діти знайомляться з історією Синьої стрічки (додаток 1).

Очікування учасників тренінгу

Море. Біля великої риби у морі прикріплюються «рибки очікування». Тексти учасники зачитують.

Вироблення правил роботи в групі

Обговорення правил роботи на тренінгу: активність, «тут і зараз», правило піднятої руки, дотримання регламенту тощо.

II. Основна частина

Вправа «Об'єднання в 2 групи»

Учасники витягують картки із словами «насильство» і «толерантність». Кількість груп слів відповідає кількості учасників тренінгу.

Вправа «Асоціації»

На початкову букву слова «насильство» (для однієї групи) і слова «толерантність» (для другої групи) учасники пишуть свої асоціації з даними словами. Наприклад, слово «толерантність» у дітей може викликати асоціації: терпіння, спілкування, об'єктивність, любов, єдність, радість, моральність, співпраця тощо. Слово «насильство» у дітей може викликати асоціації: негатив, ненависть, агресія, страх, стрес, знущання, побиття, лицемірство, вигнанець, позбавлення тощо.

Ведучий звертає увагу присутніх на глосарій і висловлювання про жорстоку поведінку і насильство.

Ведучий пропонує вправу, що проходитиме з використанням техніки мозкового штурму: вільно висловлюються всі бажаючі, висловлювання не критикуються, записують усі, висловлювання можуть повторюватися.

Мозковий штурм (у двох малих групах)

1 група. Види жорстокої поведінки.

2 група. Наслідки жорстокої поведінки.

Представлення результатів мозкового штурму і обговорення у великих групах.

Інформаційний блок

Учасники разом з ведучим дають визначення поняттям, видам насильства. Звертають увагу учасників на такий вид жорстокої поведінки як «булінг».

Булінг (від англ. bully— хуліган, залякувати) – форма психічного насильства у вигляді «травлі», бойкоту, насмішок, дезінформації, псування особистих речей, фізичній розправі тощо.

 

Підлітковий булінг

Форми:                                                             

·        Фізичний булінг – навмисні стусани, штовхання, удари, побої, нанесення  інших тілесних травм.

·        Сексуальний булінг – це підвид фізичного булінгу (дії сексуального характеру).

·        Психологічний булінг – насилля яке пов`язане з діями на психіку, наносяться психологічні  травми шляхом словесних образ чи погроз, переслідуванням, залякуванням.

    Підвиди психологічного булінгу:

1.       Вербальний булінг, де зброєю служить голос (образливе прізвисько з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, розповсюдження пліток);

2.       Образливі жести чи дії ( плювання в жертву або в її направлені);

залякування (використання агресивного язика тіла та інтонацій                  голосу для того, щоб заставити жертву щось робити чи не робити);

3.       Ізоляція (жертва навмисне ізолюється, виганяється чи ігнорується частиною колективу;

4.       Вимагання (грошей, їжі, інших речей);

5.       Пошкодження чи інші дії з особистим майном (крадіжка, ховання особистих речей);

  Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів,     Інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу Інтернет, цькування через соціальні мережі).

Булінг – в основному латентний (прихований, невидимий) для оточення процес, але діти, які страждають від булінгу, отримують психологічну травму різного ступеня важкості, що призводить до тяжких наслідків.

          Причини: заздрість, бажання принизити (заради задоволення, розваги чи самоствердження).

Найчастіше агресор – найпопулярніша особистість у школі, у якої багато друзів і партнерів, він сильний фізично й енергетично, виділяється зовнішністю, одягом, манерою поведінки, можливо, економічним і соціальним статусом. Він твердий, холодний, емоційно-чуттєво недорозвинений, біль інших його не хвилює.

          Дитина-жертва найчастіше, самотня (друзі нечисленні, або від страху за себе і зовсім відсутні), слабкіша фізично, соціально нестійка, нестабільна, по природі може бути відособленою, тихою, може мати відмінні від інших риси характеру: тонку душевну конструкцію, плаксивість, уразливість, слабко розвинуте почуття гумору, добродушність, поступливість, не конфліктність. Ці діти не можуть постояти за себе, а захистити їх нікому.  Діти-жертви можуть відрізнятися зовні: особливості фізичної будови, поганий зір, хода тощо.

Гра «Цукерки» (об'єднання в три групи)

Учасникам роздають цукерки кількох видів (скільки команд — стільки і видів цукерок чи фантиків). Команди формуються за видом цукерок.

Мозковий штурм (у трьох малих групах)

1 група «Рачки». Причини жорстокої поведінки в дитячому середовищі.

2 група «М'ятні». Причини жорстокої поведінки в родині.

3 група «Іриски». Хто і чому може бути жертвою жорстокої поведінки.

Пояснення своїх відповідей кожною групою, обговорення і доповнення у великій групі.

Міні-лекція

Ознаки, за якими можна запідозрити жорстоку поведінку (пам'ятка для учнів  «Виявлення жорстокої поведінки та її профілактика»).

Основи законодавства

Існує відповідальність за заподіяне насильство щодо іншої людини. У Кримінальному кодексі України існують закони, на підставі яких можна порушити кримінальну справу в тих випадках, коли дії кривдника відповідають визначенню різних форм насильства (фізичного, психічного, сексуального), і після того, як ці дії вже були скоєні: побої, погроза убивства чи заподіяння тяжкої шкоди; образа, що принижує честь і гідність; наклеп — поширення помилкових фактів; заподіяння шкоди здоров'ю. (Пам'ятка для вчителів і вихователів «Це необхідно знати кожному дорослому».)

Людина може звернутися по допомогу. Виникає питання: до кого, куди і коли. Показати дитині, що вона не самотня. У критичній ситуації підлітки і діти можуть подзвонити по телефону довіри, звертатися в міліцію, де підкажуть, що робити, куди звернутися. Вони можуть скористатися допомогою людини, якій довіряють (родичі, друзі, вчитель чи психолог школи). Можна звернутися в спеціальні центри: соціальної допомоги родині і дітям, соціально-реабілітаційний центр для неповнолітніх, психолого-медико-педагогічний, до комісії у справах неповнолітніх, у притулок для дітей, де їм буде надана допомога. Номери телефонів розташовані у вестибулі школи.

III. Підсумкова частина

Підбиття підсумків

Насильство в будь-якій формі неприйнятне. Люди повинні шанобливо ставитися один до одного.

Притча про жорстокість

В одному з монастирів Шаоліню майстер навчав учня. І якось учень поставив майстру запитання:

— Учителю, а як довідатися, наскільки я жорстокий?

— Щоразу, коли ти завдаватимеш удару своєму ворогу, уяви себе на його місці і відчуй його біль. І якщо один раз ти не відчуєш болю — знай, жорстокість поглинула тебе.

Будьмо толерантними один до одного, до самих себе, дорослих!

Рефлексія тренінгу «Рибки очікування»

Якщо очікування учасника тренінгу виправдалися, він пересуває свою рибку вгору, вона здатна плисти далі. Якщо очікування не виправдалися, то рибка залишається біля великої рибки.

 

 





 

 



Ґаджетозалежність. Ви також це помічаєте? Усе частіше бачимо молодь, підлітків і дітей, які замість звичайного спілкування та жвавих ігор обирають віртуальну реальність ґаджета. Звісно, можна сказати, що інакше і не може бути  у світі сучасних технологій. Однак, якими можуть бути наслідки?
Редакція освітнього проекту «На Урок» дібрала 7 змістовних мультфільмів, які допоможуть у невимушеній формі розповісти про переваги і недоліки сучасних технологій.

Мультфільм «Мобільні – це класно»

Смартфон – один з найкорисніших винаходів людства. За допомогою цього ґаджета можна вирішити безліч проблем: вчасно прокинутися, згадати про важливі справи, зорієнтуватися на незнайомій місцевості, поспілкуватися з друзями та багато іншого.
Водночас уся корисна багатофункціональність може спровокувати виникнення залежності (ігроманію, безцільний серфінг в інтернеті, витіснення реального життя віртуальним у соцмережах та інше).


Анімацію було створено у 2017 році індійською мультиплікаційною компанією Toon Explainers.
Запропонуйте школярам подивитись мультфільм і проаналізувати, як часто протягом дня вони використовують смартфони без конкретної мети.

Мультфільм «Історія двох пар»

Кожен прагне знайти свою «другу половинку» та мріє про романтичні стосунки, в яких є кохання, взаємоповага та спільні інтереси. Що відбувається, коли інтереси в парі різняться? Як смартфон може стати на заваді нормальному спілкуванню?
У мультфільмі йдеться про енергійного хлопця, який закохався у вродливу дівчину. Однак, попри його спроби привернути увагу дівчини і здивувати її романтичними побаченнями, – все було марно. Усю свою увагу вона зосереджувала лише на ґаджеті.
Анімацію створено у 2015 році командою французьких студентів-мультиплікаторів з ARIES Lyon, режисер Вільям Лев.
Подивіться цей мультфільм під час класної години (сюжет оптимальний для перегляду учнями середніх та старших класів). Обговоріть зі школярами, як залежність від ґаджетів позбавляє людину реального життя та руйнує її стосунки з близькими.


Мультфільм «Ти також заблукав у цьому світі, як і я?»

Змістовна анімація яскраво зображує, як сучасне суспільство руйнує своє життя, зловживаючи технологіями.
У мультфільмі демонструються різноманітні життєві ситуації, в яких учасники мали б жваво спілкуватися чи допомагати один одному. Насправді ж, ніхто нічого не помічає навкруги, втупившись у власний смартфон, а пріоритети кожного жахають своєю примітивністю – зробити вдале селфі, отримати більше лайків та спіймати більше Пікачу.


Анімацію було створено у 2016 році лондонським ілюстратором Стіком Каттсом. Звукове оформлення до мультфільму – саундтрек із відомого французького фільму «Амелі» (фільм у 2002 році відзначений премією «Оскар», у тому числі у номінації «Кращий звук»).
Перегляньте мультфільм разом зі своїми учнями та проаналізуйте, скільки часу кожен витрачає на користування смартфоном, що при цьому отримує, а що насправді втрачає.

Мультфільм «Залежність від соціальних медіа»

Здавалося б, смартфони, обладнані безліччю додатків, мають береже наш час, а насправді вони викликають залежність. Соціальні мережі мають об’єднувати людей, проте часто стають на заваді звичайному спілкуванню.


Мультфільм було створено у 2016 році. Це навчальний проект групи студентів на чолі з Ритою Рао з індійського коледжу Пуна.
Подивіться мультфільм та обговоріть з учнями, чи справді необхідно на сторінках у соціальних мережах викладати світлини і дописи, описуючи все, що відбувається у житті. А також поговоріть про те, що активність у соціальних мережах не замінить живого спілкування.

3D-анімація «Приклеєний»

Усі діти обожнюють гратися. Для них це не просто забавка, а й спосіб пізнання навколишнього світу. А що відбувається, коли дитина більшість часу проводить, граючись у комп'ютерні ігри? Які загрозливі наслідки для психіки дитини може мати віртуальне середовище?



Анімацію було створено у 2012 році студентом Академії мистецтв Бецалель (Ізраїль).
Подивіться мультфільм разом з учнями під час класної години та поговоріть про те, чим загрожує ігрова залежність та як уникнути такої небезпеки.

3D-анімація «Смартфонозалежність»

Сучасні смартфони, які мають добре розвинений функціонал, усе частіше забирають усю увагу людей, які втрачають пильність і контроль над тим, що відбувається навколо. Це, у свою чергу, може становить загрозу життю власників ґаджетів, а також життю та здоров'ю оточуючих.


Анімацію було створено у 2014 році індійською компанією Dreamline Group.
Перегляньте мультфільм, обговоріть із дітьми, в яких випадках і чому не можна користуватися ґаджетами та слухати гучно музику.

Мультфільм «Технології та родина»

Через стрімкий ритм сучасного життя більшість родин збирається разом, у кращому випадку, тільки ввечері. Це той час, коли можна поспілкуватися і просто побути разом. Однак це не завжди вдається, якщо кожен перебуває на «своїй хвилі»


Анімацію було створено венесуельським ілюстратором Елізером Кастілло.
Подивіться мультфільм разом зі школярами та поміркуйте, чому технології, які мають поєднувати людей, насправді віддаляють їх.
Звісно, ми не можемо відмовитись від користування зручними гаджетами, але ми маємо навчити школярів використовувати їх з максимальною користю, уникаючи потенційних небезпек.

"Зупинимо булінг разом"






Інформація батькам,педагогам 

Національна дитяча гаряча лінія           

0 800 500 225(безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів)


Короткий номер 116 111(безкоштовно з мобільних телефонів)
БУЛІНГ У ШКОЛІ, ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ
Дата: грудень 2019року
Він стосується дошкільнят, школярів, студентів профтехнічної освіти та вишів, вчителів у дитсадках та школах, і педагогів у закладах вищої освіти. А також науково-педагогічних працівників та усіх учасників освітнього процесу, батьків у тому числі.
"За" ухвалення документа у другому читанні та в цілому проголосували 228 нардепів.
За словами міністра освіти і науки Лілії Гриневич, системи запобігання цькуванню в Україні досі не було.Опис : https://gromada.org.ua/themes/nature/img/share/fb.png  

Булінг – це цькування однієї дитини іншою, агресивне переслідування, яке часто поширене в школах.
         За результатами дослідження UNICEF, кожна четверта дитина (24%) зазнає булінгу з боку однокласників . А 67% пережили прояви такого насильства.
Причина булінгу.
Найголовнішою проблемою, що стосується цькування в школі, експерти називають розрив між поколіннями. Посилення цінностей індивідуалізму в суспільстві, який витісняє на другий план цінності сім’ї, та розвиток інформаційних технологій, що дозволяє дітям самостійно отримувати необхідну інформацію, призвели до того, що батьки втратили монополію на свій авторитет по відношенню до дитини.
Саме через цей розрив у комунікації поколінь 48% дітей ніколи не розповідали про випадки насилля в школі. А 25% – говорили про це не з дорослими, а з другом, братом чи сестрою. З тих, хто мовчать, – 40% соромляться про це говорити, а 22% заявили, що це нормальне явище.
В більшості випадків дорослі ігнорують факти насильства  між дітьми. Лише третина дорослих у таких ситуаціях стає на бік постраждалої дитини. Така реакція підриває довіру дітей до вчителів та батьків.

Чому починається булінг?
Випадки насильства серед учнів завжди були частиною школи, однак зараз вони стають дедалі помітнішими. Початок цьому дає такий собі рекет щодо учнів початкової школи, коли, наприклад, старші діти відбирають у них мобільні телефони,гроші на обід,булочки. Серед дітей 11-15 років поширені плітки, принизливі жарти та бойкот.
         За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у 2016 році Україна посіла 9 місце із 42 досліджуваних країн за кількостю постраждалих від цькування. Опитування ВООЗ показало, що випадків цькування серед 11-річних більше, ніж серед 15-річних. Та в Українському інституті дослідження екстремізму вважають, що в старшому віці розповсюдженим стає психологічне насильство.
Цькування завжди починає одна людина для того, аби затвердити свій авторитет, розважитися або отримати якусь вигоду.
Решта дітей, спостерігаючи за діями булера, або їх ігнорують, або обурюються та намагаються втрутитися. Але бачачи, що жертва не чинить опір, а вчитель їхню ініціативу не підтримує, діти відчувають безпорадність, і їхній настрій може змінитися – від співчуття жертві до роздратування і байдужості.
Учасники булінгу
У  цькуванні в школі завжди беруть участь три групи дітей: жертва, агресор і спостерігачі.

Жертва
Жертвою булінгу може стати будь-хто. Досить просто опинитися в слабкішій позиції або перейти комусь дорогу. Але найбільш часто в розряд жертв потрапляють діти, які чимось відрізняються від своїх ровесників: фізичними даними, успіхами в навчанні, матеріальними можливостями, навіть просто характером. Для того, щоб стати жертвами більш старших дітей, не потрібно і цього.
Приблизно 50% шкільних агресорів самі є жертвами. Вони піддаються жорстокому поводженню у власній родині. Хлопчаки, яких б'є батько, бачать, як він знущається і над матір'ю, прийшовши в школу, будуть відіграватися на слабших.
Агресор
Спільною рисою всіх булерів є зовні виражені нарцисичні риси. Нарциси зациклені на собі, але не мають внутрішньої опори. Вони потребують поваги і підтримки, але не отримують її від батьків. Найчастіше у такої дитини фіксують погані відносини з мамою. Вона може виховуватися в соціально неблагополучній сім'ї. Тому такі діти домагаються від оточуючих визнання шляхом насильства і терору.
Крім того, булерам характерні:
- Неврівноваженість, самозакоханість.
Надмірна злість, ворожість, бажання «почесати кулаки».
Підвищений статусу суспільстві.

Наслідки для жертви булінгу
Опинившись в ролі жертви булінгу, дитина одержує величезну кількість психічних травм, які неминуче позначаються на її подальшому житті:
- Розлади психіки. Навіть одиничний випадок булінгу залишає глибокий емоційний шрам, що вимагає спеціальної роботи психолога. Дитина стає агресивною і тривожною, що переходить і в доросле життя. У неї виникають проблеми у поведінці. Вона може бути схильною і до депресій, і до суїциду.
Складнощі у взаєминах. Шанси стати жертвами мобінгу на робочому місці у людей, які пережили булінг в дитинстві, зростають в багато разів. Світова статистика стверджує, що дорослі, які перенесли знущання в дитинстві, в більшості своїй залишаються самотніми на все життя, їм важче підніматися кар'єрними сходами. Тому вони частіше за інших вибирають надомну або відокремлену роботу. Більше спілкуються в соціальних мережах, ніж в реальному світі.
         - Хвороби. Результатом булінгу дуже часто бувають фізичне нездужання. Відомі випадки, коли у хлопчиків від стресу і безсилля починалися серйозні проблеми з серцем. Дівчатка-підлітки схильні до іншої недуги: глузування й образи призводять їх до анорексії або булімії. Можливі розлади сну і переростання травми в психосоматику.

Наслідки для булера
У рідкісних випадках дорослі булери усвідомлюють непривабливість своєї поведінки. Спогади про минулі «подвиги» можуть у них викликати почуття пекучого сорому. Іноді вони намагаються навіть якось загладити свою провину. Але жертви шкільного булінгу рідко йдуть на контакт зі своїми мучителями. Агресор менше страждає від наслідків булінгу, ніж жертва, але все ж безслідно це не проходить і для нього:
Неблагополучне майбутнє. Примітивні асоціальні способи поведінки перестають діяти в дорослому світі, і булери виявляються на смітнику життя. У той час, як їхні жертви, заучки і ботани, закінчують університети, отримують хорошу роботу і забезпечене життя, дорога їх мучителів закінчується в тюремній камері. У кращому випадку вони животіють на низькокваліфікованій  та низькооплачуваній роботі і з заздрістю дивляться на своїх колишніх шкільних товаришів.
  Діти, які примудрялися поєднувати булінг з високим соціальним статусом, стають диктаторами в сім'ї і справжнім покаранням на роботі. Багато з них досягають високих результатів в кар'єрі. Тому рано чи пізно наживають собі смертельних ворогів, а решта їх недолюблюють і бояться.
Терор в сім'ї. Навіть якщо вже в дорослому житті такі особи успішні, то оточуючим з ними незатишно. Розважатися чужими нещастями залишається їх хобі на все життя. Вони не вміють вибудовувати теплі відносини з дітьми, з коханими, часто просто копіюють поведінку своїх батьків.
Що робити?
            Дітям не варто намагатися вирішити ситуацію самотужки, адже з булером не завжди можна порозумітися. Краще звернутися до батьків, вчителів, або старших, яким дитина довіряє.
У разі, якщо над вашою дитиною знущаються, ви, як батьки, повинні уважно вислуховувати скарги дитини і ставитися до цього серйозно, а не просто відмахуватися словами Дай здачі. Завдяки підтримці батьків, дітям легше переживати проблеми в школі. Також варто звернутися до шкільних вчителів та звернути їхню увагу на цю проблему. У найкритичнішій ситуації варто залучити поліцейських і навіть подумати про зміну місця навчання.
         Вчителям же потрібно не показувати свою фізичну перевагу, а поговорити з ним. Крім того, за витівками булера не можна спостерігати, адже йому потрібні глядачі для того, щоб максимально проявити демонстративну поведінку. При витівках на уроці можна спробувати відволіктися від заняття і зосередити увагу на булері, спробувати залучити його до навчального процесу.
Однак варто пам’ятати, що не можна закривати очі навіть на найменший прояв цькування, адже розібратися з ситуацією можна лише спільними зусиллями і тільки, якщо вчасно звернути на неї увагу.

Проблемний семінар «Цькування у шкільних колективах як соціально-психологічна проблема».
(07травня 2019р.)

Була продемонстрована презентація на тему: 
Комплексний підхід до попередження та протидії булінгу (цькуванню) в закладах освіти.

   

Немає коментарів:

Дописати коментар