Лютий
2021р.
АНАЛІЗ АНКЕТУВАННЯ
ПРОФСПРЯМОВАНОСТІ УЧНІВ 9-Х КЛАСІВ
За результатами
анкетування профспрямованості учнів 9-х класів, продовж
останніх трьох років, підсумувавши , можна зробити наступні висновки:
1.
Мета навчання в 10 класі:
o не йду до 10 класу –
47, 7%;
o щоб отримати середню
освіту –37,7%;
o не визначились – 13,
2%;
o за вимогою батьків –
1, 8%.
2.
До якого ВНЗ (технікуму, училища) діти
збираються вступати?
o
технікум – 12, 1%;
o
училище – 24, 5%;
o
ВНЗ гуманітарний – 15, 1%;
o
не визначились – 23, 2%;
o
ВНЗ технічний – 3, 3%;
o
коледж – 21, 8%.
3. Відповідно до
обраного шляху продовження освіти, який профіль Вам необхідний?
o
не визначились – 38, 1%;
o
гуманітарний – 33, 4%;
o
фізико-математичний – 9, 5%.
4. Які предмети за вибором
ви б хотіли вивчати?
o
іноземна мова – 47, 6
o
біологія – 28, 5%;
o
історія і правознавство – 23, 8%;
o
математика – 19, 1%.
5. Причини невдач у
навчанні?
o
складність матеріалу – 39, 6%;
o
незнаю – 30, 2%;
o
небажання вчитися – 23, 8%;
o
погані взаємини з викладачем – 2, 4%;
o
погані взаємини з однокласниками –
2, 7%;
o
відсутність здібностей – 2, 8%;
o
у мене тільки успіхи – 3, 8%.
6. Як впливає
мікроклімат у класному колективі на вашу успішність?
o
сприяє інтересу до навчання – 43,
4%;
o
пригнічує бажання вчитися – 20, 2%;
o
незнаю – 38, 3%.
7. Чи вважаєте ви
можливим покращити рівень своїх навчальних досягнень?
o
так – 49, 8%;
o
ні – 10%;
o
незнаю – 40, 2%.
Грудень 2020р.
Рівень
адаптації учнів 10 класу
(10
учнів) |
||
Рівень
адаптації |
Кількість
учнів |
%
співвідношення |
Високий |
4 |
40 |
Середній |
5 |
50 |
Низький |
1 |
10 |
Грудень
2020р.
РЕАЛІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНого дослідження «ШКІЛЬНА ТРИВОЖНІСТЬ»
Перехід учнів з початкової школи до школи 2-го ступеня супроводжується низкою
специфічних проблем, що потребують особливої уваги. Складність цього періоду
зумовлена насамперед, сукупністю психофізіологічних та особистісних змін, які
відбуваються у внутрішкільному світі дітей на межі 4 – 5-х класів. До того ж
нові умови навчання в середній школі висувають високі вимоги до
інтелектуального розвитку учня, підвищують темпи навчальної діяльності. Усе це
викликає напруження психіки дитини, може призвести до перевтоми, високого рівня
тривожності. У ході реалізації підпрограми «Шкільна
тривожність» учнів 5-х класів, проводилися і
проводяться заходи щодо виявлення тривожності у
школярів. На І етапі, який починається в вересні, було
проведено з учнями 5 класу тестування на виявлення тривожності (за
опитувальником Спілберегера). За результатами тестування було
виявлено два типи тривожності: особистісна і ситуаційна.
1.
Особистісної тривожності серед
учнів 5-х класів на високому
рівні немає в жодного учня.
2.
Ситуаційна тривожність
Високий рівень –
виявлено у 5 учнів:
В ході бесід, які були
проведені з цими учнями, можна зробити висновок, що ситуаційна тривожність у
учнів була тимчасова. (Це стосувалося контрольної роботи, невивченого
домашнього завдання, уроку), і за це учні дуже турбувалися. На
ІІ етапі, який починається в жовтні – було проведено – методику «Неіснуюча
тварина», і анкетування «Шкільна мотивація»). За результатами
методики «Неіснуюча тварина» дітей з високим рівнем тривожності не
було виявлено; середній рівень тривожності – 36%; низький рівень
тривожності – 64%.Таким чином за методикою «Неіснуюча тварина» було
виявлено дітей комплексної групи, у яких тривожність на
середньому рівні, але наступні показники на високому рівні.
За результатами
анкетування «Шкільна мотивація», виявлено високий рівень шкільної мотивації у 38%
учнів; середній рівень шкільної мотивації – 62%; низького
рівня шкільної мотивації – 0 учнів.
Рекомендації
1.
Класним керівникам
5-х класів
проводити відповідні бесіди для
покращення стосунків між дітьми з використанням активних форм роботи.
2.
Вчителям-предметникам:
·
перший місяць навчання дітей у
5-му класі не писати зауважень у щоденники;
·
проводити оцінювання на користь
дитини;
·
дозувати навчальне навантаження та
обсяг домашнього завдання, а також знизити їх до мінімуму на вихідні;
·
організувати індивідуальну роботу
з учнями ;
·
планувати уроки з урахуванням
особистісно-зорієнтованого навчання.
3. Батькам:
·
Уникайте змагань і яких-небудь
видів робіт, що враховують швидкість;
·
Не порівнюйте дитину з оточуючими;
·
Частіше використовуйте тілесний
контакт, вправи на релаксацію;
·
Сприяйте підвищенню самооцінки
дитини, частіше хвалить її, але так, щоб вона знала, за що;
·
Частіше звертайтеся до дитини на
ім’я;
·
Демонструйте зразки упевненої
поведінки, будьте в усьому прикладом дитині;
·
Не висувайте до дитини завищених
вимог;
·
Будьте послідовні у вихованні
дитини;
·
Використовуйте покарання лише в
крайніх випадках;
·
Не принижуйте дитину, караючи її;
·
При потребі звертайтеся за консультацією до
психолога.
Листопад 2020р.
Рівень
адаптації учнів 1-А класу (16 учнів) |
||
Рівень
адаптації |
Кількість
учнів |
%
співвідношення |
Високий |
5 |
31 |
Середній |
9 |
56 |
Низький |
2 |
13 |
Листопад 2020р.
Рівень адаптації учнів 1-Б класу (18 учнів) |
||
Рівень
адаптації |
Кількість
учнів |
%
співвідношення |
Високий |
7 |
39 |
Середній |
9 |
50 |
Низький |
2 |
11 |
Листопад 2020р.
Рівень
адаптації учнів 5-А класу (26
учнів) |
||
Рівень
адаптації |
Кількість
учнів |
%
співвідношення |
Високий |
12 |
46 |
Середній |
10 |
38 |
Низький |
4 |
15 |
Листопад 2020р.
Рівень
адаптації учнів 5-Б класу
(24
учні) |
||
Рівень
адаптації |
Кількість
учнів |
%
співвідношення |
Високий |
9 |
38 |
Середній |
13 |
54 |
Низький |
2 |
8 |
Немає коментарів:
Дописати коментар